Міждисциплінарна урбаністична школа, дослідження, розробка архітектурного проекту
[ ПРО ПРОЄКТ ]
[ ПАРТНЕРИ ]
Goethe-Institut в Україні
Європейський університет Віадріна
Архітектурна студія Formografia
Інша Освіта
Клуб замку Краснодвір
Михайлівське товариство
Проєкт реалізовано за підтримки
МЗС Німеччини
Якої інфраструктури (фізичної, культурної, ментальної) бракує, щоб прогресивна молодь залишалася в селах або переїжджала з міст, — звісно, крім банального «стабільний інтернет» і «туалет не у дворі»? Чи є щось неочевидне, що, однак, могло б сприяти цьому процесу? Як ми можемо взаємодіяти з селами екологічно для обох сторін? Де ці точки входу, портали, через які може відбутись найбільша синергія?
Перш за все цей проєкт був розвідкою, дослідженням, накопиченням знань, спробою самим краще зрозуміти, що таке село, як воно живе, які має моделі взаємодії. Ми розуміли, що за один підхід не створимо чогось інноваційного, але точно сформуємо хороше підґрунтя для подальших дій і проєктів у цій місцевості, підґрунтя для більш усвідомленої роботи, і найголовніше — зменшимо ризик нашкодити.
Зібрана тут інформація може бути корисна організаціям, які працюють з темою дослідження і розвитку сіл, сільським ініціативам, громадам, які прагнуть змін, сільським головам, адміністрації ОТГ, тим, хто розробляє і втілює стратегії розвитку сільської місцевості.
Чи може відкритість стати фактором розвитку для села? Що потрібно селам, щоб відкритися, і як не втратити через відкритість своєї автентичності? Як зменшити травматичний досвід відкритості й допомогти з модерацією, аби люди не втратили довіру одне до одного через брак досвіду взаємодії?
Нашою ідеєю було попрацювати з ініціативами, які вже активно займаються розвитком сіл або приймають ВПО. Через практики спільнотворення й через свої архітектурні компетенції допомогти створити простори для інтеграції та соціалізації внутрішньо переміщених людей в селах.
Ми ставили собі питання, якщо села стоять незалюднені і багато будівель можна ревіталізувати, то чи варто створювати модульні містечка, вкладатися в тимчасову інфраструктуру без тяглості. Як можна пустити в дію цю порожню житлову і соціальну інфраструктуру в селах для розв'язання нагальних і стратегічних проблем? Які ментальні і юридичні перешкоди існують на цьому шляху? Які є успішні приклади і чи можливо цей досвід реплікувати?
[ АРХІТЕКТОР(К)И ]
Софія Брем, Олександр Дойков, Дар'я Боровик, Владислав Губрій, Олександр Скомаровський,
Марта Буряк
[ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ]
Освітня програма мала форму онлайн-лекцій та дискусій, які транслювались на YouTube та були доступні для широкого загалу за реєстрацією. Зараз цей курс є у вільному доступі.
Логіка освітньої програми побудована від загального до конкретного, перші лекції окреслюють загальний контекст і поступово переходять до практичних аспектів роботи з просторами у селі.
* створений для швидкого
ознайомлення з матеріалом.
[ НОТАТКИ З ПРОГРАМИ ]
Наш досвід дослідження, проектування та реалізації проектів у селах ми задокументували у публікації, що доступна доступна онлайн і в друкованому вигляді.
У ній ви зможете більше дізнатися про методологію роботи нашої команди, почитати резюме освітньої програми та зануритись у процес реалізації проєктів у двох громадах.
Доступна також англомовна версія
